У однієї людини був кіт . Кіт як кіт , звичайнісінький.

І як і належить котам , кожен березень кіт проводив невідомо де , і повертався додому брудний , худий , облізлий !

Людині  набридли пригоди кота , і він проробив над ним відому операцію.

Але от приходить березень, і кіт знову пропадає з дому , і повертається лише через місяць – брудний , голодний і обдертий!

Господар у нього запитує:- Але зараз – то , зараз що ти там робив? !- Я керував !- Гордо відповів кіт.

Так вип’ємо ж за наших наставників , керівників і викладачів!

За декана свого п’ю кріплене

Щоб він так його мав

Як стіпуху мені давав !

Вип’ємо за тих , хто на борту.  Хто за бортом , сам нап’ється!