У однієї людини був кіт . Кіт як кіт , звичайнісінький.
І як і належить котам , кожен березень кіт проводив невідомо де , і повертався додому брудний , худий , облізлий !
Людині набридли пригоди кота , і він проробив над ним відому операцію.
Але от приходить березень, і кіт знову пропадає з дому , і повертається лише через місяць – брудний , голодний і обдертий!
Господар у нього запитує:- Але зараз – то , зараз що ти там робив? !- Я керував !- Гордо відповів кіт.
Так вип’ємо ж за наших наставників , керівників і викладачів!
За декана свого п’ю кріплене
Щоб він так його мав
Як стіпуху мені давав !
Вип’ємо за тих , хто на борту. Хто за бортом , сам нап’ється!