Захотів одного разу мужик (М) познайомитися з якоюсь пристойною жінкою (Ж)

* * *

Захотів одного разу мужик (М) познайомитися з якоюсь пристойною жінкою (Ж).

Пішов в ресторан, сидить, оглядає всіх. Дивиться, (Ж) одна сидить, вирішив

підсісти.

(М): – Можна до вас за столик підсісти?

(Ж) (судорожно): – Мможжно!

Присів до неї, вона мовчить, на нього дивиться.

(М): – А випити хочете?

(Ж) (судорожно): – Ххоччу!

Випили, поїли.

(М): – А можна запросити вас потанцювати?

(Ж) (судорожно): – Мможжно!

Потанцювали, пора вже й додому.

(М): – А можна проводити вас додому?

(Ж) (судорожно): – Мможжно!

Проводив, прийшли до її будинку, вона мовчить.

(М): – А хочете, щоб я зайшов до вас?

(Ж) (судорожно): – Ххоччу!

Зайшов він до неї додому, знову випили. У мужика вже терпіння немає.

(М): – А можна вас помацати?

(Ж) (судорожно): – Мможжно!

Hу він її погладжує, а сам думає – чого це вона так дивно відповідає?

(М): – А ви нічим не хворієте?

(Ж) (судорожно): – Hні!

(М): – А чому ви так дивно відповідаєте??

(Ж) (судорожно): – Тррахатись хочу! Аж зводить! Hу тягни давай!

.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *